Новий звіт британської організації Internet Watch Foundation (джерело https://www.iwf.org.uk/annual-report-2023/) повідомляє, що 92% матеріалів про сексуальне насильство над дітьми, який минулого року видалили з просторів інтернету, було зроблено самими дітьми. У деяких випадках злочинці шантажують дітей, обманюють або вимагають створювати та розповсюджувати сексуальні зображення або відео самих себе. Іноді діти ведуть пряму трансляцію або спілкуються по відеозв’язку й можуть не знати, що їх записують. Дітей не можна звинувачувати, коли їх обманом змусили зафіксувати власне насильство, адже вони не знають, що новий “друг” насправді є дорослим злочинцем і таємно робить запис.

На таких зображеннях і відео здебільшого зображені дівчата, віком від 11 до 13 років, у їхніх спальнях чи ванних кімнатах вдома. Під час карантину в усьому світі та з початком повномасштабного вторгнення в Україні кількість таких зображень значно зросла.

Чому діти діляться оголеними фото та відео?

Під час одного з опитувань у Британії з’ясувалось, що основні причини: дослідження власної сексуальності, спосіб налагодження відносин з хлопцем/дівчиною та встановлення довіри з кимось. Поки такий контент поширюється за згодою, є довіра та повага, діти не бачать у цьому проблем. Секстинг "нормалізується" дорослими людьми у стосунках, і часто дорослі не бачать у цьому нічого поганого, тому не завжди готові казати дітям про те, що секстинг має негативні наслідки.

Але стосунки між молодими людьми можуть зіпсуватися і хтось може захотіти помститися, або ж поділитися таким контентом з друзями, щоб похизуватися, а ті своєю чергою поширять фото у класі. То ж, чи є таке поширення контенту законним? Ні. 

Чи є законним перегляд та поширення такого контенту?

Перегляд, придбання, зберігання, переміщення, розповсюдження є забороненим, як і виготовлення та збут. Ці дії, згідно з Кримінальним кодексом України, Стаття 301-1, караються законом  у виді позбавлення волі від 8 до 12 років для людей, віком від 16 років.

До осіб від 11 до 16 років застосовуються примусові заходи виховного характеру, відповідно до статті 498 Кримінально-процесуального кодексу України. Разом із тим батьки такої дитини нестимуть адміністративну та цивільну відповідальність, зокрема у порядку відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Саме тому важливо розмовляти з дітьми на тему онлайн-ризиків, пояснювати, що не тільки створення контенту, ай перегляд та поширення його караються законом. Нагадайте, як діяти в таких ситуаціях і куди звертатися за допомогою.