Доброго дня невідомий солдате!!!

   Сподіваюсь, що в тебе зараз є вільна хвилинка для того, щоб прочитати мого листа. Мене звати Герасимов Ростислав, мені всього 12 років, але не дивлячись на свій зовсім малий вік, я розумію, що коїться в моїй країні, скільки страждань, втрат та хвилювань відчуває кожен патріот нашої країни.

     Граючись з хлопцями на майданчику во дворі, ми почуваємо себе вільними і захищеними. Поруч з нами постійно гуляють маленькі діти з матусями, дівчата катаються на велосипедами. Ми не чуємо пострілів, шуму від гармат, не ховаємось у погребах- це все завдяки Вам та вашим нелюдським зусиллям.

      Я дуже вдячний кожному, хто зараз захищає нашу країну. Тим, хто мужньо стоїть до останнього, хто має велику силу волі, щоб воювати. Хочу сказати, що ми підтримує вас — ми разом з вами. Дякую за те, що ви не побоялися захищати нашу Батьківщину, дякую за ваш патріотизм, за вашу віддану любов до своєї країни, свого народу. Годі навіть уявити собі, скільки вам доводиться пережити і побачити. Велике спасибі вам за все! Кожен із вас, хто зараз там, на лінії фронту, важливий для нас та є героєм України. Дякую нашій армії за ті довгі місяці без належних умов існування і харчування, що ви не скаржитесь на це, але навіть, навпаки, підбадьорюєте й нас! Дякую Вам!

З повагою до Вас

Герасимов Ростислав,

 учень 7-А класу

НВК «Гармонія»

Добрий день , незнайомий воїне!

Пише тобі учениця 6 –А класу НВК «Гармонія» м. Дніпродзержинська  Стефанська  Юлія.

      Я не знаю, хто ти: літня людина чи молодий хлопець, чийсь батько чи чоловік, син чи дідусь. Та я знаю одне: Ти той, хто захищає мене, мою родину, нашу Україну. Щодня, не шкодуючи себе, борешся за життя моїх близьких та рідних людей. Я знаю , як тобі там важко в окопах під обстрілами ворожих гармат, коли кожна куля несе смерть. Я пишаюся тобою і молю: будь сильним і хоробрим.

     Мій брат Іван теж зараз в зоні бойових дій. Я бачу, як страждає і побивається за ним мама,  як кожного вечора з нетерпінням чекає вона новин по телевізору і жде, коли ж нарешті все скінчиться і він живим і неушкодженим повернеться додому.

     Мені тільки 12 років, і я не зовсім розумію, чому все так вийшло… Але щиро сподіваюсь, що мій брат обов’язково повернеться до рідної хати, до своєї сім’ї.

      Ми, учні 6 – А класу, низько схиляємо голови перед тими солдатами, які пролили кров та загинули за наше мирне життя. Нам хочеться, щоб війна  швидше скінчилася, повсюди запанував мир та спокій.

       У переддень свята – Дня Захисника України – прийми від мене найкращі вітання та найщиріші побажання міцного здоров’я, витримки, відваги, мужності. Повертайся додому цілим і неушкодженим. Тебе завжди чекають твої рідні та близькі.