Необачні  помилки  батьків – як їх виправити

Психолог із 20-річним стажем та автор книги «100 помилок виховання, яких легко уникнути» Ольга Маховська винесла на широкий загал найпоширеніші помилки у вихованні дітей, яких припускаються майже всі батьки.

Хочете знати, якою виросте ваша дитина? Проаналізуйте, як ви її виховуєте.

 Помилка № 1. Критика дитини за невдалі спроби та безглузді помилки

Кількість невдалих спроб, вжитих дитиною, – показник її креативності, творчих здібностей. Але в жодному разі не показник слабкості її задатків, як часто вважають батьки. Перешкоджаючи дитячим експериментам, ми придушуємо бажання, здатність пізнавати і винаходити світи, водночас підвищуємо невротизацію дитини, тривожність, заважаємо накопиченню власного досвіду взаємодії зі світом.

Що робити?

Не сваріть дитину за те, що вона забруднила руки або розгубила олівці під час малювання. Вона захоплено працювала, їй ще важко відстежувати ситуацію в цілому. Цілісне сприйняття формується у дітей поступово, їм складно діяти за планом. Але вони пробують! Якщо дитина наполеглива у грі, отже, формується характер людини, яка досягатиме своїх цілей. Нехай ваша дитина пробує малювати, ліпити, грати на піаніно і сопілці, будувати машини з конструктора тощо. Хто не пробує, той не розвивається.

 Помилка № 2. Ігнорувати важливість соціальних навичок, приділяючи увагу лише інтелекту

Відсутність соціальних навичок, уміння комунікації утримує дітей поруч із батьками. А розвиток інтелекту пов’язаний із меншими ризиками для репутації, ніж набуття соціальних навичок у живому спілкуванні, з незнайомими людьми.

Що робити?

Не поспішайте називати дитину невдахою, якщо в неї низькі показники інтелекту. Можливо, з неї буде прекрасний організатор або актор. Не всі професії потребують потужного інтелекту. Якщо син чи донька люблять і вміють спілкуватися, щось організовувати, планувати, комбінувати інтереси інших, їм пряма дорога в менеджери або бізнесмени. Тай загалом будь-якій дитині знадобиться вміння вирішувати завдання соціального плану: спілкуватися, влаштовуватися на роботу, планувати подорож.

 Помилка № 3. Не відповідати на запитання дитини, прикриваючись дефіцитом часу.

Здебільшого ми не відповідаємо на запитання своїх дітей, коли вони актуальні. Але діти ростуть, і ми вже не цікавимо їх як джерела інформації. Діти перестають запитувати батьків про щось, чекати від них дивовижних новин, щойно зрозуміють, що дорослі до них байдужі. Малята дуже швидко доходять висновку, що їх не люблять. Найбільша дитяча травма – відсторонення.

Що робити?

На всі запитання дитини треба відповідати. Якщо запитання для вас несподіване, треба прямо сказати: «Це запитання непросте. Мені треба подумати». Але самі також не забувайте ставити малюкові запитання, стимулюючи його допитливість.

 Помилка № 4. Ставитися до дитини стримано, безпристрасно

В емоційно голодних дітей не розвиваються механізми емпатії (співпереживання), відносини з людьми схематизовані та знебарвлюються. В атмосфері емоційної холодності дитина вчиться нехтувати своїми й чужими емоціями, придушувати їх.

Що робити?

Не бійтеся хвалити дитину, захоплюватися її досягненнями. Вона повинна відчувати, яке потрібне та важливе те, що вона робить. Розкажіть малюкові історію його появи. Про те, як тато і мама мріяли про нього. Дитині важливо знати, що її дуже чекали. Не забувайте притискати її до себе, вранці питати, як спалося та що снилося? Дитина повинна відчувати, що вам про неї приємно піклуватися. І все, що з нею відбувається, – дуже важливе для дорослих.

Помилка № 5. Всі ресурси особистості спрямовувати на розвиток однієї здібності

Ринок вимагає від дорослих різних компетенцій. Щоб вписатися в сучасне життя, треба значно більше умінь і навичок, ніж раніше. Активний розвиток однієї здібності гальмує розвиток інших. Наприклад, якщо весь час школяра зайнятий тільки навчанням, у нього просто забракне сил і часу на ігри, набуття соціальних навичок тощо.

Що робити?

Навіть якщо для підготовки уроків дитині потрібно більше часу, ніж середньому учневі, пам’ятайте, що ні навчання, ні робота не вичерпують усього розмаїття життя. Зі старанних учнів виростають старанні виконавці. Але не виховуйте трудоголіка! Дитині потрібен вільний час. Коли в її розпорядженні кімната, іграшки, папір, олівці, вона починає творити та фантазувати. Заохочуйте творчість, хваліть за вигадки. Із таких дитячих майстерень творчості виростають великі життєві проекти.

Помилка № 6. Публічно карати і сварити дитину

Коли ми караємо та сваримо дітей публічно, замість почуття провини за безвідповідальність у них формується почуття сорому перед колективом, групою. Сором – форма залежності від думки інших. Почуття провини пов’язане з формуванням у дитини індивідуальної відповідальності. Діти дорослішають в атмосфері колективного контролю, що спрямований на репресію, придушення “Я”.

Що робити?

Ніколи не кажіть: «А що скажуть інші? Над тобою сміятимуться. Ніхто тебе не любить”. Потрібно самому навчитися і навчити дітей використовувати формальні, незалежні від особистих пристрастей, зрозумілі всім критерії оцінки досягнень. Це допоможе дитині виправити свої помилки і самому проконтролювати результат.

Любіть свою дитину та будьте з нею щирими – і ви станете найкращими батьками!

Д   Е   С   Я   Т   Ь

ЗАПОВІДЕЙ    БАТЬКІВСТВА

для гармонійного розвитку дитини

·         Любіть свою дитину ! 

·         Радійте своїй дитині !

·         Поважайте і розумійте потреби своєї дитини !

·         Створіть умови для комфортного розвитку й активності !

·         Розвивайте свою дитину !  Приділяйте  їй стільки часу, скільки необхідно для  розвитку.

·          Допомагайте в пошуку шляхів і способів у подоланні труднощів та проблем.

·        Не дозволяйте ображати та принижувати свою дитину.

·         Залучайте та заохочуйте до фізичної роботи.

·         Вірте в свої сили та сили своєї дитини.

·         Будьте терплячими з дитиною, поважайте  допитливість.

Пам’ятайте:  успіх виховання залежить від мудрого поєднання

любові до дитини з вимогливістю до неї !

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ  БАТЬКІВ,

 які мають дітей з вадами мовлення

-          демонструйте спокійну поведінку;

-          завжди розмовляйте з дитиною чіткою правильною  мовою;

-          не обговорюйте виховний процес в присутності дитини;

-          будуйте стосунки з дитиною на взаєморозумінні і взаємодопомозі;

-          не сваріть дитину за неправильно вимовлене слово;

-          організовуйте чіткий режим дня та занять;

-          підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, учителем;

-          виконуйте всі інструкції, поради, які надає спеціаліст вашій дитині;

-          використовуйте систему заохочень, підтримки

   і винагород;

-          проводьте всією родиною якомога більше часу;

-          перетворюйте заняття в гру;

-          заохочуйте дитину до спілкування

    з однолітками;

-          знайдіть шляхи і методи для допомоги своїй дитині.

 Пам’ятайте, що позитивні зміни залежать тільки від вас, ваших зусиль, терпіння та бажання !

·